Тризна
Та для людей
Пам'ять залишемо.
САПФО
давньогрецька поетеса
VI ст. до н. е.
Стискає серце болісна скорбота -
Пішла з життя людина золота.
До раю відчинилися врата,
А у душі розлилася гіркота.
Вже не відкриє він для нас ворота
І не зігріє серця теплота,
І кожен став, мов бідний сирота...
Для чого пишнота ця й позолота?
Життя не зупиняється, біжить,
Для вічності безцінна кожна мить,
І дні пресуються, такі уперті.
Людина ціниться, поки жива,
Якщо розумна, сильна, вольова,
А визнання приходить часто
лиш по смерті...
Свидетельство о публикации №113021411926
Мыкола Ковальчук 03.04.2013 09:14 Заявить о нарушении