Тризна

                Прийде час - ми помрем,
                Та для людей
                Пам'ять залишемо.

                САПФО
                давньогрецька поетеса
                VI ст. до н. е.   

Стискає серце болісна скорбота -
Пішла з життя людина золота.
До раю відчинилися врата,
А у душі розлилася гіркота.

Вже не відкриє він для нас ворота
І не зігріє серця теплота,
І кожен став, мов бідний сирота...
Для чого пишнота ця й позолота?

Життя не зупиняється, біжить,
Для вічності безцінна кожна мить,
І дні пресуються, такі уперті.

Людина ціниться, поки жива,
Якщо розумна, сильна, вольова,
А визнання приходить часто
                лиш по смерті...


Рецензии
Чудова поезія.
Дякую Вам, Миколо!
З повагою,

Веточка Вишни   02.04.2013 23:13     Заявить о нарушении
Мені приємний Ваш відгук! Дякую!!! Бажаю щастя, радості життя, весняного настрою, успіхів у творчості. Щиро, Микола.

Мыкола Ковальчук   03.04.2013 09:14   Заявить о нарушении