Кохай її очі, бо в них безкінечність,
Що грає на клавішах серця твого.
Вдивляйся у глиб цю, до краю безпечну.
Відчуй її ніжне і рідне тепло.
Кохай її руки, старенькі від віку,
Що пестили змалечку теє маля.
Гортай їх до себе, для неї то ліки,
Немов для травиночки рідна земля.
Кохай її душу – вона тебе гріє.
Заповнюй словами болючую мить
Вона молода, бо душа не старіє!
І буде у серці дитя свого жить!
***
© Copyright: Екатерина Койнова, 2013
Свидетельство о публикации №113021311729
Свидетельство о публикации №113021311729
Рецензии