Відчинені двері
У ніч коли зірки спадають з неба
Я бачу світло крізь вікно,
В якому ти прекрасна леді,
І твій прекрасний, гнучкий стан
Мені так серце опікає.
Самотність лупить в мої двері
І хоче щось собі забрати,
Останню радість та наснагу.
Лиш тільки сон дає мені
Тебе побачити насправді,
І дати поштовх для життя.
І день, і ніч мені здається,
Що божеволію від тебе,
Що ти колись прийдеш до мене,
Відчиниш двері і тоді,
В мені відродиться кохання
І потай все, що я забув,
Лиш ти, лиш ти, наповниш обіцянкою.
Вiдчиненi дверi
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2013
Свидетельство о публикации №113021310206
Свидетельство о публикации №113021310206
Рецензии
Спасибо, что пишите на родном языке! Читаю Ваши стихи с удовольствием!С уважением Лидия!
Лидия Ежель 24.03.2013 10:49 • Заявить о нарушении
Лидия Ежель 24.03.2013 10:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.