Вірші, як і діти,
Виростають із грон любові,
З радості чаші хмільної,
З небайдужого серця,
Із ясного сонця,
З весни запашної,
Дзвінкої, п'янкої.
Вони починаються
В муках самотності
З потоків дощу
І осінньої сирості,
А ще із морозів
І повного місяця.
Вірші з'являються
З музики вічності,
З подиху вітру,
Морського прибою,
Шелесту трав
І людського неспокою.
З болю і ніжності,
Пекучої ревності,
З розпуки і жалю,
Із всього земного,
А ще із такого,
Чого я не знаю -
Появляються вірші.
...І коли я їм батько,
То хто ж у них мати?
Вiршi
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113021211707
Свидетельство о публикации №113021211707
Рецензии
если легко сочинять
если стихи не обуза
хочешь узнать кто их мать
ну, предположим, что муза
с уважением, и творческих успехов.
Юрченко Сергий 12.02.2013 21:58 • Заявить о нарушении
если стихи не обуза
хочешь узнать кто их мать
ну, предположим, что муза
с уважением, и творческих успехов.
Юрченко Сергий 12.02.2013 21:58 • Заявить о нарушении
Спасибо!А мать моих стихов действительно Муза. Рад, что у Вас получилось неплохое четырехстишие!
Мыкола Ковальчук 12.02.2013 23:01 Заявить о нарушении
Мыкола Ковальчук 12.02.2013 23:01 Заявить о нарушении