Романс... из Веточки Вишни

                Перевод с украинского
                http://www.stihi.ru/2012/10/05/5718


Ты меня рисовал…очи синим сияли взволнованно,

за окном завируха, а в комнате розовый сад…

чуть дрожала рука, и мой взгляд был таким зачарованным,

только ты не заглядывай сразу, прошу я, в глаза.

Снег тот свет заносил, ну, а в нашем веснилась рапсодия,

свечка млела в истоме в объятиях пылких до слёз.

Наши пальцы сплетались, и в душах мерцала мелодия…

силы нет, чтоб молчать, но на твой не отвечу вопрос.

Снежный лён под созвездьями лёг, серебристо-нетронутый,

чей-то взгляд на мольберте согрет нежно-розовым сном…

то, о чём не сказали, осталось в нас тайной спелёнутой

и растаяло в мареве дней и снегов за окном…


Оригинал:


Ти мене малював...  сині очі  дивились захоплено,

за вікном хуртовина, а в домі трояндовий рай...

Ледь  тремтіла рука і голубила поглядом

я тебе.... але ти  ні про що, я прошу,  не питай.

Сніг заносив той світ, а у нашім -  весняна рапсодія,

свічка мліла в знемозі  в обіймах палкого вогню.

І спліталися пальці,   і душ  мерехтлива  мелодія...

і несила мовчать, та я й слова,  повір, не зроню.

Снігове полотно під сузір' ями  срібно - незаймане,

на мольберті  чийсь погляд і  ніжно рожевий розмай...

і несказане нами  лишилось  чарівною тайною,

і розтануло в мареві  днів і снігів : -не питай...


12.02.2013