Я прокидаюся, коли спить все місто.
Досі лежу в ліжку.
А час вставати.
"Яку сьогодні отримаю підніжку?"
Радісно запитую себе.
Кидаю в сумку книжку..
і щоранку згадую тебе.
Ти міг би прокидатись поряд,
натомість спиш окремо.
Мені хотілося б
ловити кожен погляд,
слово.
кожен рух твого лиця.
Мої очі - в'язниця.
Твої - ціле море.
Тікаю, поки не зробила горе.
І все ж..
я встаю.
Читаю свою книгу..
і маю те, що маю.
Т1кати
© Copyright: Лева Августова, 2013
Свидетельство о публикации №113021100641
Свидетельство о публикации №113021100641
Рецензии