1945
Жінки випроводжали своїх синів і чоловіків,
на велику битву з ворогом,
в надії, що скоро побачать,
серцю миле обличчя...
Кривавими сльозами обливалась Україна.
І наші воїни-чоловіки її йшли захищати,
в надії на краще життя...
А скільки людей полягло,
захищаючи честь своєї землі.
Як боляче було знати,
що рідну людину ти вже ніколи не побачиш...
Настала хвилина прощання...
Наші жінки були обезчещені і погвалтовані
фашиськими загарбниками.
Мільйони людей загинуло,обороняючи
рідну Батьківщину.
Хочу сказати ветеранам "спасибі"
за вашу витримку у боротьбі,
за те, що не боялися закрити груддю
рідний народ.
Спасибі за вільне життя.
Для нас, ваших майбутніх дітей, ви воювали.
Щоб ми горя і муки не знали.
Ради нас ви не впали із ніг,
а продовжили, в крававом бою, стояти.
І де тепер вам дяка?
Вона в роках розчинилась.
Адже ми відчули свободу.
Тепер люди самі себе убивають,
так легко ідуть із життя,
а вони навіть не уявляють,
які страшні муки довелося пережити вам.
І ви їх пережили,ви- справжні герої.
Вічна вам пам`ть...
Свидетельство о публикации №113021008923
Валентин Молчанов 04.03.2013 15:57 Заявить о нарушении