Сьогоднi знов приходили слова...

Сьогодні знов приходили слова,
Я вкотре щільно зачиняла двері…
Ідіть собі! Вам місця тут нема –
Бо спокій мешкає в моїй оселі…

Тут за вікном весняний дощик сіє,
І ніжно так торкається долоні,
І не бентежить лоскіт безнадії,
А божевілля оминає скроні…

Та раптом тепла викохана мрія
Потужно вибухне веселкою видіння,
И творча мить пророцтва, потрясіння
Осяє всі пересічні події, –

І надихає знов одвічна благодать –
То ж, не барися, слів потужна рать!


Рецензии
Прекрасний сонет, люба Вікусю! Знову пораділа ! Натхнення ! З любов'ю - я

Маргарита Метелецкая   10.02.2013 15:30     Заявить о нарушении