Біло, сиво міниться,
Серце сніговіється.
Сніг іде тяжкий, лапатий,
Причавив садки та хати.
Бродять душі неприп'яті,
Слизько, мокро чалапати.
А маленькі янголята
По сніжинках світлом скачуть.
Лунко, синьо, смертно наче,
Під горою воду святять,
І вкриває ніч і землю
Тихий сніг благословенний...
І це ж треба придумати, що маленькі янголята скачуть світлом по сніжинках. Вражаючий вірш. Так можете тільки ви, Борю. У вас дуже своєрідний почерк, відразу вирізниш ваш стиль з - поміж інших.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.