Вишиванка

     Українського поета Миколу
           Шаповала поховали у вишиванці


Вишийте синові, мамо, сорочку,
певно, зігріє його той дарунок...
Вишийте, мамо, сорочку синочку –
дайте хлопчині барвистий притулок...

Хай в нім душа відшукає спочинок.
Час промайне – може, знайде і спокій –
зробить в ній необережний свій вчинок –
буде дивитись за обрій, аж поки...

Поки купальські заграви по рі;;чках
плистимуть, мамо, вдивляйтеся, бо зна...
Ось вам шипшина, а ось вам порічка,
вишийте хоч бузиною, хоч бозом...

Чорного обмаль? Чорнозему – досить!
Зелені? – ось вам клечана неділя.

Сивою голкою сивий свій досвід
вишийте, мамо, журбу і надію.


Рецензии
Чудові поетичні образи рідної України! Відчувається, що вірш написаний на одному подисі й від щирого серця. Дякую!

Бурчак Ворожбянский   10.02.2013 14:44     Заявить о нарушении
І Вам, Олеже, красно дякую.

Алексей Бинкевич   12.02.2013 08:45   Заявить о нарушении