То було у Кугель Мугель... Полiтична сатира

У країні Кугель-Мугель
Все не без пригод:
Невідомо десь подівся
Рядовий народ...
Ну ще вчора трохи дихав,
Іноді стогнав.
А на ранок – зник раптово.
Ніби сніг розтав...
Президент забив тривогу:
– Та це маячня!
Ким же буду керувати
Від сьогодні я?
Урядовці теж у шоці,
Втратили слова.
Пан прем’єр за вухом чуха:
–  Чортівня, дива!
 Бідолашні депутати
Хором горювать:
„Хто нам гривні на зарплату
Буде зароблять? 
Хто в парламент ще посадить
На майбутній строк?
Без народу геть загинем,
Зсохнеться пупок”...
Стала думати столиця,
Як народ знайти.
А нараз туди з’явились
Звідкілясь чорти...
– Що, – регочуть, – добрехались,
Царство зникло враз?
За портфелями забули
Про людський наказ?..
Вам казали, щоб не крали,
Годі вже хапать!...
І просили жить скромніше,
А не царювать.
Не зважали на проблеми,
Чубились за трон.
Конституцію забули,
Знищили Закон.
Ваші храми-дачі, банки, –
Непотрібний крам.
Як потрапите до пекла, –
Не згодяться вам.
Не врятують душу гроші,
Кляті папірці.
Краще б так тримали міцно
Совість у руці.
...Наче вихором промчали
З реготом чорти.
Засвистіли попід носом
Бісові хвости.
Чорні хмари землю вкрили,
Сонце зникло враз.
... То було у Кугель-Мугель.
Точно. Не у нас...