1.
акваторія хвищі
від землі до хмарин
як живеться там
вище
де немає гори
на яку душу пхати
наче камінь
на гріб
де з молитви
палати
а слова
димарі
де так світло
аж пряно
від розправлення спин
де ти вічно коханий
але завжди один
2.
не штормить
перестало
вийшло
світиться
є
певно срібла
замало
на волосся моє
рвусь у кожному
нерві
як напружую звук
я
розмаєний
червень
і запізнений
стук
3.
виговорююсь
чисто
на душі
у словах
і мій всесвіт перистий
неболиголова
набігає дорога
я по горло в бігах
від людини до Бога
тільки крок
тільки змах
тільки страх
4.
вам далеко до мене
з шестикрилих щаблів
божетсва нехрещені
Бог іде по землі
тіло збите до крові
та у ранах й плювках
квіте серце тернове
доброта на щоках
7 Лютого, 2013
Блискавицi серця XVII
© Copyright: Юрий Лазирко, 2013
Свидетельство о публикации №113020808331
Свидетельство о публикации №113020808331
Рецензии
Просвітлено і молитовно...
Але молитва того ангела, що пройшов очищення пеклом.
З повагою.
Борис Смыковский 09.02.2013 13:59 • Заявить о нарушении
Але молитва того ангела, що пройшов очищення пеклом.
З повагою.
Борис Смыковский 09.02.2013 13:59 • Заявить о нарушении