Вона звичайна жінка. День у день
Охайна і приємна. Не лукава.
Для пр?иятелів - жодних одкровень,
Хіба що разом вип'є чашку кави.
Коли проміння сонця золотить
У вазі квітів маківки червоні,
Пригадує життя солодку мить,
І заздрить голубам на підвіконні.
Коли іде любовний серіал,
Бажає мати ніжності краплину.
Подивиться у глибину дзеркал,
І розстеляє ліжка половину.
Вона звичайна жінка. І тому -
Сучасний одяг, модні черевички.
У диво вірить. Диво і весну,
Що радісно накликують* синички.
***
© Copyright: Андрей Каблучка 2, 2013
Свидетельство о публикации №113020803200
Свидетельство о публикации №113020803200
Рецензии