Ми бігли. Не озирались назад, не дивились під ноги
Так стрімко рвонули вперед, хоч й не чули тривоги.
Ще не мали бажань. Ти і я - звичайна малеча.
Ми трималася міцно за руки, щоб скоїти втечу.
Прям по вулиці! минаючи тротуари й бруківку,
Ніщо не могло зіпсувати шалену мандрівку,
Ми летіли. Скажено! Від суму і всіх бід буденних,
Не втекли. Намагались. І знаєш, зовсім недаремно.
Вже стали дорослі, вже дивимось зовсім по іншому,
Проводимо дні на землі цього світу, вже - грішного,
Так бажаєм втекти від життя, як колись. У дитинстві.
Та застрягли. Ще гірше, ніж діти. Дорослі.. на місці.
Перша втеча..
© Copyright: Наталия Попп, 2013
Свидетельство о публикации №113020810330
Свидетельство о публикации №113020810330
Рецензии
