Не все всередині, таке як ззовні,
А посмішка не коштує й гроша,
От бач - людина. Тут, перед тобою!
Та як дізнатися чи це вона?
Косметика запудрює всім очі,
Ховаючи недоспані доби,
А губи стислі та пророчі,
Стяглися гостро у кутки.
Мов дивиш не на неї, а на мрію,
На те, що тихо думка принесе..
Але лиш той, хто бачить скрізь вітрину,
За посмішку її - віддасть усе.
Не все всерединi, таке як ззовнi..
© Copyright: Наталия Попп, 2013
Свидетельство о публикации №113020608376
Свидетельство о публикации №113020608376
Рецензии
