В краю віртуальних тенет,
У тисячах сайтів і кодів,
З'єднавших ,мов з різних планет,
Як світлофор пішоходів,
Мене і весь зовнішній світ,
В тенетах шукаю життя я,
Але цифровий моноліт
Мене на собі замикає.
І виходу звідси нема,
Зайдешь - і в полоні навіки,
Шукати тут щастя дарма,
Безжальнії інтернет - ріки.
І блиск монітору в очах
Мертвий і зовсім холодний,
А пульс,що б'ється в руках,
Здається такий надприродний.
***
© Copyright: Человек Съ Марса, 2013
Свидетельство о публикации №113020501742
Свидетельство о публикации №113020501742
Рецензии