Хотіла б я замовкнути й мовчати,
Та намовчалась я насамоті.
Дано мені, без залізничних рейок мчати,
Без літака летіти в вишині.
І можу серцем, я завгодно , що зробити,
Аби було кому те серце спонукати,
Я навіть лиш для того згодна жити,
Щоб дорогій людині зірочку дістати .
Нехай лише в віршах я це зроблю,
Зате в таку схвильовану годину,
Я в пестощах ту мрію потоплю,
Бо так піклуюсь, я за всіх, кожну хвилину.
В турботах рими на папері я розкину
Щоб всім свій досвід у віршах цих донести,
І щоб відкритись, тобі рідна Батьківщино,
Як я люблю тебе й це хочу довести!...
Хотiла б я замовкнути
© Copyright: Валентина Дадыка -Алексеева, 2013
Свидетельство о публикации №113020405196
Свидетельство о публикации №113020405196
Рецензии