Дарую душу

Розпалював пекучий гострий біль
Безжалісно чужий холодний голос
Пянили лагідні слова мов хміль
Тепер зів’яв кохання ніжний лотос

Відчую в дотику байдужий лід
У погляді блукає інший образ
Кривавий в серці залишаєш слід
Твоєї перемоги вірний доказ

Забувши в самоті мене одну
Як книгу, відкидаєш прочитавши
Я щиро вірю у твою брехню
І пробачаю все любов згадавши

Не хочу рятувати гордість вбиту
Благаючи щосили лиш не йди
Дарую душу назавжди розбиту
А ти мені кохання поверни


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →