I нiц менi не лишилось...
Лише золотава імла…
Обрис загострених вилиць;
Примарний відбиток тепла;
Зіпсований йогурт «Чудо»;
Набридлий давно плей-ліст
І ще щось таке у грудях,
Що, начебто, мало зміст…
Ти вибив мене, як пляшку,
Зайшовши навіщось в тир.
Писати – (ба, жити!) – важко.
Думок та емоцій вир,
Мене розтрощивши, виливсь
У келих з крихкого скла.
І ніц мені не лишилось…
Я навіть піти не змогла.
13 січня – 3 лютого 2013
Свидетельство о публикации №113020304335
З.І. Вірш чудовий своєю простотою, абсолютно до душі.
Катя Сирко 03.02.2013 19:58 Заявить о нарушении
Дякую.
Ульяна Кривохатько 03.02.2013 20:53 Заявить о нарушении