Пробач вже Н до чого...

Мені твоє «Пробач» вже Ні до чого, не треба:
  Спізнівся Із ним ти не на Цілий десяток РОКІВ.
  Чі думав, страждала? Та, Якось, Пробач, не Дуже,
  Бо мала Зробити Чимало рішучіх кроків.

  Напевно, прощаті - то, все ж, не моя чеснот,
  Душі НЕ проймають слізліво-щенячі очі ...
  Я Вже не боюся Ні зламів, НІ поворотів,
  Тім паче - казок про самотні Холодні ночі.
Я в ночі Була Вже не раз на самоті
Вже не раз в ночі в пустощі тиші

  Напевно, навч НЕ думати про минуле,
  І шкірного дня не лічіті сердечні шрами,
  Мені твоє «гнеле Пробач» не треба, я забула
  Про ті, Що колись обірвалося поміж нами

Я не думала про тебе Вже довгими рокамі
Сін за нами Ні ВІН з нами ... З нами Зі мною і моїмі рокамі
Не треба нам гроші мі любимо чеснот
Даремно ті дивишся на мене ... ти для мене гідота


Рецензии