Я їм шоколадку, рятуючись з лап печалі ...
На кілька місяців-років між нами постає межа.
Я навіть забула, що раніше ми так нудьгували,
І те, що ночами в ліжку порожній не спиться ...
Я знову онлайн і дивлюся на тебе з екрану,
Захриплий динамік рідний спотворює голос ..
Ти скажеш, жартуючи, що для «нудьги смертельної» рано,
Що цієї зимою в мене смішна зачіска
І я посміхнусь, в календарик поставивши хрестик,
Ще один «день без тебе» відправляючи в лету.
Хвала інтернету, він дарує благі вісті,
А значить - глобальних причин для смутку немає.
Ми завтра прокинемося в різних, на жаль, містах
Зігріються руки про різні гуртки чаю ...
Сподіваюся, вийде вночі тобі наснитися
І ніжно шепнути на вушко, що я сумую ...
Ще один день без тебе
© Copyright: Нана Викторовна, 2013
Свидетельство о публикации №113020301439
Свидетельство о публикации №113020301439
Рецензии
