Это,
Из рук отрешённо разомкнутых
павшая,
отозвалася лира.
Эта звезда
В дальнем небе
мерцающая
над миром.
Это
души удивлённой
прозрения
запоздалые -
Это стихи.
Это мира
бездонного
сияющего
Искры малые...
переспів рідною мовою
Вранішнє
Це бандуру розбито,
що з руки онімілої
впала,
Це зойк її!
Це зоря, що
далеким отим
тьмяно-синім
гладким небо-
схилом
Приречено
долу злітала.
Це душі,
що її приголомшено
пізнім прозрінням,
здивовані очі...
Не даруй, як не
можеш,
не хочеш, але
Не мовчі,
Отче!
Утреннее
© Copyright: Александр Ярошевский, 2013
Свидетельство о публикации №113020310352
Свидетельство о публикации №113020310352
Рецензии