Прогулянка

Удвох ми йшли, замріяно-щасливі,
і свіжий подих січня пестив нас,
пірнав неспішно клопітливий час
у тихий вечір, присмерково-сивий.

Той вечір був, мов квітка снігова
на тлі зорі згасаючої днини,
і сніжний пух ронили тополини
на несміливо мовлені слова.

А ми все йшли, розніжені, поволі,
щоб якомога довше зберегти
той дорогий відбиток доброти
в зіницях нерозважливої долі…


Рецензии
Дякую від щирого серця. Ось де мова калинова і почуття світлі й незабутні.
З повагою Б.В.

Бурчак Ворожбянский   04.02.2013 23:19     Заявить о нарушении
Дякую ВАМ! З повагою, Інна.

Инна Приходько   06.02.2013 13:14   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.