Він пестить ніжно мої крила,
І дивиться у очі злі.
Хоча не знаю чом на силу,
Мої уста, на мить, німі...
....................................
Відверто кажучи шматую,
Її за крила ніжні ті,
І по устах її сумую,
Хоч за багато слів у тьмі.
.......................................
Ось так від ранку і до ночі
Він спалює її до тла,
А суперечити йому не хоче,
Хоча, напевно, не змогла б...
Життя...
© Copyright: София Романенко, 2013
Свидетельство о публикации №113020208265
Свидетельство о публикации №113020208265
Рецензии
Неймовірно красиво!!! Тільки останній рядок повинен бути, на мій погляд, у майбутньому невиконаному часі, тобто з часткою "б".
Пинчер Тюрингский 03.02.2013 00:40 • Заявить о нарушении
Пинчер Тюрингский 03.02.2013 00:40 • Заявить о нарушении
большое спасибо! мне очень ценны ваши комментарии!
София Романенко 03.02.2013 00:43 Заявить о нарушении
София Романенко 03.02.2013 00:43 Заявить о нарушении
