http://www.ex.ua/view/20103511
Пшеничний передзвін хвилює коси,
Закляк. Замерз, у сумніви узявсь:
Чиясь уже? Чи тільки достигаю в росах?
Чи ладна впасти під метал серпа?
Обостюжилося і овіруч закрилось
моє оте тендіттячко наге,
у передстрасі скло озимо увікрилось,
перебираючи зерняточко мале
А Дідух жде мені жнивоколосся -
Ярило повернувся дедьом на весну.
Віншує Дідух із роси і сонця,
І на Родздво утроїтись йому.
Пшениченька
© Copyright: Иван Славко, 2013
Свидетельство о публикации №113020205795
Свидетельство о публикации №113020205795
Рецензии
