особливому Олександру...

Ми незнайомі ще з тобою
та образ твій лишивсь в думках…
той погляд не дає спокою,
що мудрим є не по роках....

ми незнайомі та одначе,
лишив у серці в глибині
дитячу відданість й юначе:
щоб бути завжди на коні…

ми не знайомі, та я знаю,
що сіра зеленість в очах..
зійде до мріяного краю
з нескореністю, що в вітрах…

ти не такий як у стандартах
в сучаснім світі дискотеки..
не тонеш ти у фальші марках,
де від людей лиш картотеки..

ти знаєш те, чого ти хочеш,
хоч падав, піднімешся знов…
без зайвих фарб реальність бачиш,
і в серці носиш ти любов…

в волоссі вітер загубився
тому залишив романтизм,
щоб ти в житті не розгубився
і не дививсь крізь масок призм..

життя лишило тобі мудрість
і вміння бачити людей..
прямолінійність і хоробрість
додали пряності речей….

лишайсь завжди самим собою
і хоч в житті мільйон доріг..
прямуй своєю, лиш одною
й не забувай про старт-поріг…..

присвячено особливому Олександру)))