Світ великий, світ великий,
Що мені робити?
Де дарунок твій подіти
І як далі жити?
Світ могутній, світ могутній,
Може все ж озвешся?
І щось путнє, і щось путнє
Од мене возьметься.
Забери же свій дарунок,
Світе мій безкрайній,
Він для мене наче трунок,
Трунок той останній.
Дай прожити, як всі люде
Грубою та злою,
Ну а далі будь що буде,
Зо мною, з тобою.
Чуеш, світе, чуеш, світе,
Може хтось голубить
Те, що діти, те, що діти
Писарями будуть...
Подаруй ж бо їм той дар,
Той, що дав мені.
Хай хтось вижить устожар
Спробує в огні.
Розїдає, розриває
Той дарунок твій,
І мене він убиває,
Наче у вогні.
Той дарунок твій дарунок,
Шо зо мною скрізь,
Забери, світ свій дарунок
І сам заберись!
Я занадто аж занадто
Не такая, як всі!
Чуєш, прошу не багато,
Тільки забери
Свій дарунок римувати
Все, що бачу я.
Забери. що ще впрохати,
Гибеле моя?
Св т великий...
© Copyright: Света Кушнарёва, 2013
Свидетельство о публикации №113020108492
Свидетельство о публикации №113020108492
Рецензии