«Маня, маня, маня, маня» –
Чуємо з телеекрана.
Маша ніжками тупоче,
Пташкою злетіти хоче.
Мама каже: «Ну й мала!»
Бабця: «В мене вся пішла!
Як була я молодою,
Виступала томадою.
Хлопці всі були мої:
Тьохкали мов солов’ї.»
–А дісталась ти орлу, –
Дід регоче, – не ослу,
Маєш донечку яку
І онуку золоту!
–Так, про це я добре знала,
Тож тебе тоді й обрала, –
Засміялась бабця Ганна. –
Й заспівала: «Маня, маня!..»
… У Машуні сяють очі,
Дуже танцювати хоче.
Маша танцювати хоче. Образок
© Copyright: Бурчак Ворожбянский, 2013
Свидетельство о публикации №113020103459
Свидетельство о публикации №113020103459
Рецензии
Це знайоме! Півдня кожен день з онукою: танцюємо, віршики розповідаємо, співаємо! Та ще багато чого робимо! Вашій онучці і Вам здоров'я!
Миру і спокою в оселі!
Людмила Дзвонок 01.02.2013 22:52 • Заявить о нарушении
Миру і спокою в оселі!
Людмила Дзвонок 01.02.2013 22:52 • Заявить о нарушении
Яка радість, що в нас є онуки! Дай Бог Вам щастя і успіхів у творчості.
Бурчак Ворожбянский 02.02.2013 12:03 Заявить о нарушении
Бурчак Ворожбянский 02.02.2013 12:03 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.