Ти марно із серця видавлюєш крик
Ти марно із серця видавлюєш крик,
Де зграя мишей потішається з тіла,
Сліпий лабіринт і темрява мучить,
Розводять вогонь диявольські слуги,
Копають наступним глибокі могили,
Роздягнуту матір тягнуть химери,
І черево ніжне, де спляча дитина,
Ножем вирізають і тяжко хапають,
Повітря і слиз.
Між лютими криками, де полум'я грає,
Дитина з крові лізе додолу,
Де плоттю являється насолода і гріх,
Народження мертвих чекає наш світ.
Ти марно iз серця видавлюeш крик
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2013
Свидетельство о публикации №113013100815
Свидетельство о публикации №113013100815
Рецензии