Я рвуся з темряви до сонця
Я на плечі своїм розбитім,
Тягну кайдани по землі,
Холодний погляд за спиною,
Мене тривожить у пітьмі.
Я вірю, що пройду крізь стогін,
Крізь шепіт, де панує зло,
Стіна глуха, що біля мене,
Впаде назавжди, навіки.
Бажання бути коло раю,
Де гра безодня і кричить,
Я рвуся з темряви до сонця,
І чую різні голоси.
Тяжкі кайдани розірви,
Глибокі рани залікуй,
Крізь холод, полум'я веди,
Мене до світла, теплоти.
Я рвуся з темряви до сонця
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2013
Свидетельство о публикации №113013100569
Свидетельство о публикации №113013100569
Рецензии
