***

                * * *

Зима з весною в суперечці,
Ніяк не хоче відступить,
Дарує вітам по мережці,
Красою хоче задобрить.
А довгу ніч вкривала землю
Легким цілунком білих ковдр,
Співала їй журливу пісню
На струнах снігопаду знов.
В імлі бездонній і тривожній
Сотався сон крізь плин її,
Від нього збожеволіть можна,
Про спів шалених солов’їв...
                * * *


Рецензии