Подавленi душi
Серед божевілля і вічного сміху,
Де час не жалкує подавлені душі,
Зростала у муках,
Надія і віра.
Бажала відкритись для кожного серця,
Але запізнилась чуючи стогін,
Пила і кричала, аж доки вдавилась,
Від власного горя у крові втопилась.
Ошукана нила, монети збирала,
Сльозу проливала на ікони розбиті,
Але не почули її, не пригріли,
Труною холодною очі закрили.
Свидетельство о публикации №113013100500
Галина Таравкова 12.03.2013 03:37 Заявить о нарушении