Подавленi душi

Подавлені душі

Серед божевілля і вічного сміху,
Де час не жалкує подавлені душі,
Зростала у муках,
Надія і віра.

Бажала відкритись для кожного серця,
Але запізнилась чуючи стогін,
Пила і кричала, аж доки вдавилась,
Від власного горя у крові втопилась.

Ошукана нила, монети збирала,
Сльозу проливала на ікони розбиті,
Але не почули її, не пригріли,
Труною холодною очі закрили.


Рецензии
Благодарю за стихи,в переводе не нуждаюсь.Смутные времена пройдут...Украина будет жить...С признательностью Уссури.

Галина Таравкова   12.03.2013 03:37     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.