Залиш мене іще на місяць!
Я мовчки поміркую про життя,
Поплачу трохи над твоїи ім"ям ,
А потім зникну...
Зміню свій номер, з"їду в інше місто!
Ти не знайдеш! ти, може, не згадаєш!
Лиш зараз тінь мою в собі шукаєш,
А там – завіса!
Звичайно сумно! хто міг сумніватись!
Чи гризла совість нас усі роки?
Яка там совість? ми уже не ті –
Ми розірвались!
ти вже не знаєш справжнього ім"я,
Запитуєш адресу – я сміюся...
Ти думаєш, що втратити боюся?
Як би не так!
Ти вибачай, що увійшла у рай,
Який ти сам собі майструєш досі...
Я вже іду туди, де вічна осінь,
І вже прощай!
Прощання з не1снуючим
© Copyright: Настенька 28, 2013
Свидетельство о публикации №113013100408
Свидетельство о публикации №113013100408
Рецензии