Чарує наглість щирих почуттів!
Дивує ця твоя одноманітність!
Один дзвінок – і ти вже полетів!
Як злить ота єдина притаманність!
Шукаєш безневинність у словах,
Щоб защимити і покинуть долу!
По спині пробігає дикий страх:
Авжеж! тобі не хватить сили волі!
Щекочеш погляд поглядом і враз
Ховаєшся, неначе я не бачу!
Старого вже давно немає в нас
І ти собі пішов шукати кращу.
А боляче як! знаєш де болить?
В самому серці, де усе твоє!
Вже якось не палає, а димить...
Повільно догорає і впаде.
Цікава правда! в певній мірі так,
Принаймні що, не боляче віддячиш!
Залишеш на підлозі помитрать?
Напевне, це ти наувазі маєш?
Щоденно перекопую в собі
Цікаві й неймовірні сподівання:
Який ти став тепер, коли тобі
Уже не знадобилося кохання... !
Ризик щирост1...
© Copyright: Настенька 28, 2013
Свидетельство о публикации №113013100322
Свидетельство о публикации №113013100322
Рецензии