Вдохновение -
http://www.stihi.ru/2013/01/30/5746
Не розчиняй мій хаос поклоніння
Передвечір'ям чорної печалі –
Хай ми божественно близькі і далі
У зачудованому витоку сумління,
Хай в колисковім мерехтінні світла
Підуть в тумани всі і «за», і «проти»,
У доторку живе сум’яття доти,
Аж доки правду з форми не відлито
У феєричну нездоланність мрії,
В якій спалахують і жевріють надії
У тіні геть змарнілої сторожі
Та безкінечних сподівань: «А може…»…
І повсякчасно постає питання:
Чому ми разом в Божому вигнанні?
Не розчиняй мiй хаос поклонiння...
© Copyright: Виктория Тимашова, 2013
Свидетельство о публикации №113013110596
Свидетельство о публикации №113013110596
Рецензии
Замечательно, Викуля!...почти всё понял!
Вадим Константинов 2 02.02.2013 20:37 • Заявить о нарушении
Вадим Константинов 2 02.02.2013 20:37 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
