Дівчинко,не плач,
Таких як він ще сотні.
Скільки тих "пробач"?
Скільки "просто згодна"?
Ти не уявляєш,як це засинати
Без його дзвінка в тишині кімнати.
Як це голос той дивно забувати,
Без його обійм ніжно прокидатись.
Як не відчувати на футболці запах,
Що такий знайомий,що до болі рідний.
Як оце:бажати,щоб і він заплакав,
Закривати очі,так щоб сліз не видно.
Дівчинко,забудь!
Він цього не вартий.
Ти також,мабуть,
Думала:померти б.
Скільки тих"люблю" ти йому сказала?
Скільки ти думок в прозі написала?
Може скажеш:"ні",але ти збрехала...
Ти б щосили тихо,але закричала.
Просто усміхнись.Будеш ти щаслива.
І крізь біль,крізь сльози і крізь дощ,щосили.
Ти одна така в світі особлива.
Дівчинко,не плач.
Просто і так злива.
***
© Copyright: Влюбленная 4, 2013
Свидетельство о публикации №113013008810
Свидетельство о публикации №113013008810
Рецензии