Я хочу додому, до хати,
у рідне, забуте село.
Вже досить по світу блукати,
вернуся – і будь-що-було.
В похилену батьківську хату,
де хмелем ще пахне куток.
І вітер там буде стрічати,
і буде радіть, як ніхто.
А там і весна на порозі,
земля запарує теплом.
Душа вже давно у дорозі,
і сни тільки з рідним селом.
Я їду додому, до хати,
у рідне, прекрасне село.
Не хочу вже світом блукати,
вертаюсь – і будь-що-було...
Я хочу додому...
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113013007406
Свидетельство о публикации №113013007406
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
