Ой захмарилося небо, а дощу не мае
Не питайте мене люди, кого я кохаю.
Якщо серце покохало – його не зупиниш,
А кохання, щоб ви знали, як життя едине.
Тихо вітер серед поля над житами віе,
Де ж ти ходиш моя доле мене не жаліеш?
Чорні брови карі очі-кажуть я вродлива,
А як любого не мае хіба ж я щаслива?
Ген хмаринки розійшлися.засиніло небо
Як кохае не журися, то прийде до тебе.
Ой, захмарилося небо
© Copyright: Лисняк Лидия, 2013
Свидетельство о публикации №113013004734
Свидетельство о публикации №113013004734
Рецензии
