А оцей товариш -
Зовсім вже усох:
Ребра випирають,
Сиплеться пісок,
Очі вже не бачать,
На макітрі – плєшь,
І твій шлунок плаче,
Як горілку п”єшь.
Ноги випадають,
Печінь випира,
Легені стрибають,
Кашель роздира,
Серце б”є ривками,
Зуби не жують,
Мабуть, неспокійний
Трудовий був путь.
Як згадаєшь, к чорту,
Про усе оте.
Довела до чого
Служба ВШТ.
У жіночу баню
Продавать квитки
Може ще згодишься
На пенсії ти.
А оцей товариш
Зовсім вже усох:
Ребра випирають,
Сиплеться пісок,
Очі вже не бачать,
На макітрі – плєшь.
І твій шлунок плаче,
Як горілку п”єшь.
Ноги випадають,
Печінь випира,
Легені стрибають,
Кашель роздира,
Серце б”є ривками,
Зуби не жують,
Мабуть, неспокійний
Трудовий був путь.
Як згадаєшь, к чорту,
Про усе оте.
Довела до чого
Служба ВШТ.
У жіночу баню
Продавать квитки
Може ще згодишься
На пенсії ти.
Начальнику участка шахтного транспорта
© Copyright: Шахтёр, 2013
Свидетельство о публикации №113013002406
Свидетельство о публикации №113013002406
Рецензии