Онучка

У сімейному кругу, якось, у получку,
Критикують діда Ваню, щоб признав онучку:

Не забудь старий обичай, запроси до дому
Ланок всіх керівників, друзів, та знайомих.

Черговий «прибравши» шкалік, крякнув за обідом,-
-Я тоді її признаю, як назве мене дідом.

Каже Свєта:- Як так можна? Одумайся «папка».
-Закусити краще дай. Я сказав, і – крапка!

Зять втрунився тут:- Погодьте, тоді й наше слово,
До онучки  підходьте без грама спиртного.

Як не маєте часу «обмить» незабаром,
То і зовсім не підходьте дихать перегаром.

Дід налив іще одну, взяв стакан у руку.
-Та, коли ж до неї підходить? Я ж весь час
- «під мухой».


Рецензии