Перестраховщики
Туш, аплодісменти.
Інженера у фойє
Жмуть кореспонденти.
В обласній газеті аж,
Разом із портретом
Пропонуєм репортаж:-
«Успіхів секрети!».
Про недоліки скажіть,
Про працю бурхливу,
І, що маєте робить
Ви на перспективу?
-З постачанням – просто жуть.
Кожен день – у стресі.
Бо нічого не дають
Нам в УеМТееЗі.
Голий в нас ентузіазм
Є один, практично.
-Це писать не можна нам,
Бо це – нетактично.
-Ну, тоді пишіть негайно:-
еНТеПе – єдиний курс,
Бо у нас усі комбайни
Тричі вийшли свій ресурс.
Нових змін пора настала.
Треба техніку мінять.
-Ні. Не можна «Генерала»
Так в газеті посрамлять.
-Ну, пишіть про соціальне:-
Збої із харчами.
В чергах ми за ковбасою
Стоїмо ночами.
Усе місто перерито,
Нема води в домі.
-Ні, Не можна.
Нагоняй буде в виконкомі.
-Заважають в праці нам
Сотні телефонограм,
І інструкцій, і наказів,
Указівок, і приказів.
Без жалю пишіть і черство,
Треба ж якось їх прижати.
-Що Ви, друже, Міністерство
Ми не можемо ображати.
-Ну, тоді Ви напишіть,
Скажу Вам два слова:-
Всім потрібна, мислю я,
Нам перебудова.
Негативні є і в нас
Іноді моменти,
Та ми мрієм провести
Хозексперементи.
Є рацвинахід у нас:-
План зробить до строку,
П`ятирічку за чотири
Виконати роки.
-А, оце – орігінально.
Дуже нам годиться.
Сенсаційний матеріал
Для передовиці.
Преса пресою, шумить.
Їм – аби сенсація.
А, щоб все це забезпечить,
Мати треба рацію.
Свидетельство о публикации №113012905478