Спека

Вранішнє свіже повітря,
Сонечко ледь вигляда,
Листя завмерло без вітру,
Птаство тихенько літа.

Дихаєш вільно й спокійно,
Мислить твоя голова,
Хай би було так постійно
Влітку у самі жнива.

Нині ж удень африканська
Спека підсмажує всіх,
Сило пекельна, поганська
Збилася ти із доріг.

І заблукала, напевно,
Тут не Сахара твоя,
Просимо поки що чемно,
Геть утікай за моря.

Треба так друзі зробити,
Щоб не верталась вона,
Будемо Бога молити,
Вічна хай буде весна.

Лагідна, тиха, співуча,
Завше привітна до всіх,
Тепла, але не пекуча,
Радість дарує і сміх.
09.08.10.


Рецензии