Волосся
Часи були, ти пам’ятаєш,
Як метеликів зграя довкола
З нами літали на дах – не згадаєш
У житті новому друзів і знову…
Історія давня, історія дивна.
Знову хтось хоче стерти життя.
Та чия воля така експансивна?
Чи бачить хтось справжні твої почуття?
R:
Мрій дитячих, на жаль, не збул;ся.
Змінився колір твого волосся.
Змінилась душа і погляд змінився –
Світ довкола переродився.
Закута думка, запечене слово.
Місце в житті – це не завжди казково.
Чи можна вернути, що забул;ся
Разом із зміною твого волосся?
2)
Часи були, часи минули…
Що ж за рік стало із нами всіма?
Вітри поривисті спогад не здули –
Це ти прекрасно знаєш сама.
І, стикаючись знов на дорозі,
Бачити можу лиш маску твою.
Дорога до серця твого в облозі,
Та іноді я його знову взнаю.
R.
3)
Може часу минути багато,
Та й наш стержень – багате колосся.
Повністю змінюватись нам не варто…
З душею брюнетки, а біле волосся…
Свидетельство о публикации №113012910480