Пий чайок i не хворiй

Тебе немає у їхньому майбутньому. Так, вани посміхатимуться, коли ти звонитимеш, але часу передзвонити вже не буде...

1)
“Скоро його не буде,
Скоро вони забудуть...”,
Та ці слова місця не мають,
Коли через них не ридають.

У силу вірила дику,
І бігла на морок крику.
Дорога довга й велика,
Твій талісман – поміч від лиха.

R:
Пий чайок і не хворій –
Чайок від всіх хвороб лікує,
Навіть від нездійснених мрій
Й коли ворог твій лютує.

Знай, я поруч, на Землі –
Твоя підтримка-неведимка.
Даю тобі настанову: “Вір!
Пий чайок і не хворій!”

2)
Хто з нами вчився, плакав, страждав,
А хто радів, знав усе й цінував...
Та враження сильне справляє на нас
Злий та жостокий забутий час.

І хай забувають, а може і я –
Ти нагадаєш нам своє ім’я.
Минуле, що було, цвіло, існувало
Не зникне, бо смак залишився від чаю...

R.

3)
А дощ, що пройшов, повернеться знову
Нам через рік новим літом й весною.
Я буду з тобою – ти клич головне,
І байдуже хто ти для мене, я – все.

Назавжди забути й завжди пам’ятати...
Ти віриш у почуття й вмієш чекати.
Байдуже, що з розуму зійдеш давно,
Зустріч – це щастя, розлука ж – кіно...

R.

Тебе немає у їхньому майбутньому. Так, вани посміхатимуться, коли ти звонитимеш, але часу передзвонити вже не буде...