Кожен день я прокидаюсь
І одразу пориваюсь
Поспішаю в небуття
Бо у серці почуття.
Почуття ще не забуті
Адже щирістю здобуті.
І ніяк не зможу я
Ті забути почуття.
Що ж робити,я не знаю
І любов цю проклинаю.
Кажуть наче час лікує,
Все одно його бракує.
Може просто пройде й все?
Але серце щось трясе.
Не можу дати собі ради,
Краще серце вже продати.
Але хто його захоче,
Бідне серце те дівоче.
Треба просто далі йти,
І любов нову знайти.
***
© Copyright: Валерия Луч, 2013
Свидетельство о публикации №113012708947
Свидетельство о публикации №113012708947
Рецензии
