знову..

знову граблі,і як боляче розуміти,що ти знову помилилась,дурні,наївні надії про щось гарне,добре,але ні!Знову кінець,знову біль,але вже не плачеш,вже просто сидиш і перегортаєш в думках все що було,знову і знову,ніби якась стара кіноплівка яка заїла,і так повторяється іще раз і іще раз.І ти,ти вже не взмозі зупинитись,біль проглочує тебе повністю,таку маленьку тее,і сліз немає,тому що це вже новий рівень болі,після якої ти стаєш сильнішою,мабуть,і не підпускаєш до себе нікого,ніколі,ні за що.Але ти вже підпустила,ну навіщо?тобі не вистачило минулого разу,напевне не вистачило,і ти знову відкрила своє серце,вже побите,але з маленькою надією,і знову його вщент,ніі,навіщо,це ж боляче,дуже боляче,ти не вірила,не вірила,що таке може трапитись іще раз,але трапилось.І ось ти сидиш,і навть не мигнеш,боляче,але ні,дівчииинкоо,охаменись,підійми своє лице до неба,і забудь.просто забудь.Знаю важко,дуже важко,але ти сильна,я вірю в тебе ти все зможеш.головне дій,не зупиняйся,не закривайся,а дій..