Я так довго Майстра шукала,
Я блукала шляхами битими,
Вибачай, я не тих кохала,
Душу й серце тримала відкритими.
Я не з тими стрічала ранок,
З вуст не тих я пила росу,
I не тим у пянкий світанок
Дарувала свою красу!
Не для тих я писала вірші,
і не тим я співала пісень...
Й на душі все ставало гірше,
В серці ніч була а не день.
Мені різали боляче крила,
Щоб літати я вже не могла,
Шепотіли - кохана, мила!
Та коханою я не була!
Й хоч рясніли сльозами очі
Та в полон брала тіло хіть,
і до Воланда я щоночі
Прилітала, таких страхіть
Я не бачила в снах далеких,
Та не лячно мені було,
Знала - Майстер немов лелека
Знову візьме мене під крило.
Я так довго по світу блукала,
Львівську каву пила, та чай,
Я не тих весь цей час кохала,
Вибачай мені,вибачай...
Вибачай навеяно общением с Владимиром Проходой
© Copyright: Ната Максимец Морская, 2013
Свидетельство о публикации №113012504803
Свидетельство о публикации №113012504803
Рецензии
Ти кохала,то дар і божий,
Вибачати нема за що,
Ми думками з тобою схожі,
Та писати нам є про-що...
Дякую за вірш!!!
Хай буває добре!!!
З теплом душі,
Владимир Прохода 26.01.2013 03:52 • Заявить о нарушении
Вибачати нема за що,
Ми думками з тобою схожі,
Та писати нам є про-що...
Дякую за вірш!!!
Хай буває добре!!!
З теплом душі,
Владимир Прохода 26.01.2013 03:52 • Заявить о нарушении