Що поєднало – біль, розлука?
Мелькання днів, журба ночей?
Невимовна, тяжкая мука
Звела до купи двох людей.
Ні радості нема, ні втіхи,
Забули, що душа жива.
А може, й пам’ятали тріхи,
Та стерлись ніжності слова.
Як дві билиночки у полі,
Їх хилита життєвий шлях.
Та видно так бажає доля,
Та й є над головою дах.
Що поeднало...
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113012510692
Свидетельство о публикации №113012510692
Рецензии
