Осiнь моя дозрiла...

Хочеться нам чи ні – вечір у балці туман колише.
Різко коротшають дні, осінь поему розлуки пише...
Влучно лягають слова: жовта, багряна, прекрасна.
Килимом землю вкрива трішки щаслива й нещасна.
Хочеться, мабуть, ні – осінь свою стрічати,
Мчить на баскім коні, вже зазира до хати.
Буде колись зима, й сніжні, пухкі заметілі.
Міцно за руку трима осінь моя дозріла...


Рецензии
З осіннім настроєм, майстерно, пані Наталю.

Галина Литовченко   01.02.2014 01:47     Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.