Тебе не буває багато,
Всіх слів і небачених сліз,
Хоч біль від останніх мов страта,
Нестерпний блідий катаклізм.
Натомість, коли ти смієшся,
То лід розтає і горить,
Чекаю, що враз озирнешся,
На мить лиш ловлю угорі.
Ти ангел, розірвані крила
Невдовзі самі заростуть,
Щоб їх на землі не марнила,
Щоб небо ізнову здобуть.
Так, іноді нам бува важко,
Ти - миле й хороше дівча...
Я більше нічого не скажу -
З тобою приємно й мовчать...
Доброго ранку
© Copyright: Константин Гозерницкий, 2013
Свидетельство о публикации №113012403063
Свидетельство о публикации №113012403063
Рецензии